Всеукраїнський фонд Крок за Кроком
Міжнародний фонд відродження
together, we grow
together, we grow
Учасники свята "Ромська гордість-2017"Фото: Олена Орлова/legalspace.org
Учасники свята "Ромська гордість-2017"

Все про ситуацію щодо безгромадянства у світі та в Україні, зокрема ромської нацменшини. Успішні історії подолання цієї проблеми, наслідком якої є втрата людиною своїх прав. Нагородження почесними відзнаками та подарунки від творчих колективів. Все це – складові акції «Ромська гордість-2017», яка пройшла 3 листопада 2017 року у Києві, в Українському домі.

Ромська гордість – це европейська акція на знак вшанування рівності і гідності ромів у Європі. Заходи з цієї нагоди вже 6-й рік поспіль проходять у 12-ти країнах світу. Ромська гордість – громадянська відповідь на антиромські настрої по всій Європі та Україні. Це – солідарність між мільйонами людей з різних регіонів, які займаються місцевими, національними, індивідуальними чи колективними ініціативами проти расизму.

Цього року темою «Ромської гордості» стало скорочення безгромадянства серед ромів України. Проводилася акція у співпраці з Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців, Організацією з безпеки і співробітництва в Європі, Міністерством культури України та Міжнародним ромським жіночим  фондом «Чіріклі»

30777

Президентка МБФ "Чіріклі" Юлія Кондур та проектний офіцер Координатора проекту ОБСЄ в Україні Джефрі Ерлі.  Фото: Олена Орлова/legalspace.org

32411111

Фото: Олена Орлова/legalspace.org

3064

Ведучі церемонії – журналісти Ромського радіо “Chiriklo”  Ольга Веснянка та Федір Кондур. Фото: Олена Орлова/legalspace.org

Безгромадянство – штучна проблема

На переконання правозахисників, безгромадянство є штучною проблемою, яку можна вирішити завдяки належній політичній волі держав та громадській підтримці. Саме тому важливою ознакою цьогорічної акції стало те, що запрошення відвідати «Ромську гордість» у Києві прийняли так багато представників міжнародних організацій, профільних міністерств та структур. Гостями були представники  Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Офісу Координатора ОБСЄ в Україні, Міністерства соціальної політики, Державної міграційної служби, Міністерства юстиції, Міністерства культури, Міжнародного фонду «Відродження», а також ромські громадські діячі, митці, правозахисники.

888881

Фото: Олена Орлова/legalspace.org

-      Мені надзвичайно приємно, що на подібному заході сьогодні ми бачимо багато людей, уповноважених державою на прийняття рішень – це і представники МВС, ДМС, міністерств культури, юстиції, соціальної політики. Тобто, є всі передумови для того, щоб говорити про політичну рішучість у тому, аби питання безгромадянства, недокументування ромів нарешті було вирішено, і ми наблизилися до «нульової точки», коли ця проблема не стоятиме на повістці дня, - зазначила представниця Уповноваженого Верховної Ради з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Аксана Філіпішина (на фото ліворуч).

3138

Фото: Олена Орлова/legalspace.org

Пані Аксана – одна із тих, хто цього дня отримав почесну відзнаку «Ромська гордість-2017».  Вона також зазначила, що ромська нацменшина в Україні є найбільш сегрегованою і найменше інтегрованою, при цьому роми наражаються на множинну дискримінацію. Тому питання документування найбільше впливає на можливість людини реалізувати свої права, відчувати себе людиною, повноцінним громадянином України.  

Світові та всеукраїнські масштаби проблеми безгромадянства* окреслив представник  УВКБ ООН в Україні  Пабло Матеу.

-      За оцінками МБФ «Чіріклі», 40% всього ромського населення України не має паспортів. Фактично, коли людина не має паспорту і не є громадянином своєї країни, це лишає її прав людини, - сказав він.

Старший проектний офіцер Координатора проекту ОБСЄ в Україні Джефрі Ерлі додав, що сьогодні багато ромів та сінті на території країн, які є членами ОБСЄ, все ще залишаються без документів, що засвідчують громадянство, і це призводить до їх соціальної ізоляції та дискримінації. Особливо уразливими є жінки, діти, та внутрішньо переміщені особи.  

Відео про проблеми безгромадянства від UNHCRUkraine.

«Нарешті я – людина!»

Віце-президентка МБФ «Чіріклі» Земфіра Кондур, вітаючи гостей свята, згадала історію рома з Кропивницького, який, вперше в житті отримав паспорт, аж коли захотів одружитися. Отримавши документ а сприяння громадських організацій, він сказав «Нарешті я – людина!».   

-      Ромська гордість – це акція та свято нашої гордості, наших досягнень, але й день, коли ми говоримо про наші проблеми… Сьогоднішня наша зустріч, сподіваюсь, допоможе нам разом знайти ще більше механізмів подолання проблеми безгромадянства, і не лише серед ромів, - висловила надію пані Кондур (на фото внизу).

3119

Фото: Олена Орлова/legalspace.org

Які кроки робить Державна міграційна служба України, аби якнайменше українських ромів залишалися без ідентифікаційних документів, розповіла заступниця голови відомства Діна Пімакова. Зокрема, про плани ДМС – виїхати 8-9 та 11-15 листопада до ромських поселень Закарпаття та Одещини на запрошення представництва УВКБ ООН України. Чиновники відвідають місця компактного проживання ромів та проведуть міжвідомчі наради, де документуватимуть дані про місцевих ромів, які не мають громадянства.  

Неурядові організації, правозахисники та посередники – рушії прогресу

Відзнаку «Ромська гордість-2017» отримала цього вечора директорка Ромської програмної ініціативи  Міжнародного фонду «Відродження»  Ольга Жмурко. Відзнаку Фонду вручили за підтримку перспективних проектів ромських організацій.

-      Я горда за Міжнародний фонд «Відродження» і команду Ромської програмної ініціативи. Щира подяка організаторам і партнерам за визнання внеску Фонду в посилення ромських громад, підтримку і захист прав ромів, сприяння в отриманні освіти й збереженні культурної ідентичності вже без малого 20 років, - подякувала пані Жмурко.

231731

Ольга Жмурко (в центрі) з колегами з Ромської програмної ініціативи - Сергієм Пономарьовим та Мар'яною Магомедовою. Фото: Фейсбук. 

Керівник Коаліції ромських НУО України та Одеського Ромського правозахисного фонду, адвокат  Володимир Кондур впевнений: проблема безгромадянства ромів, дійсно, існує. Але, якщо порівнювати з 2014 роком, коли громадські активісти лише починали піднімати це питання, то зараз є прогрес.

-      Перш за все, у кожному регіоні, де компактно проживають роми, чимало зусиль правозахисники приділяють співпраці з адміністративними органами, представниками ДМС. Дуже багато працюємо у сільрадах. В Одеській області активно впроваджуємо адвокацію щодо спрощеного порядку отримання ромами документів. Чотири роки тому, коли ми це запропонували, на нас дивилися з подивом, але сьогодні ми разом це робимо і я сподіваюся, що з 2018 року цей порядок буде вже офіційно застосовуватися на законодавчому рівні, - сказав пан Кондур (на фото внизу).

3159

Фото: Олена Орлова/legalspace.org

У вирішенні питання безгромадянства важко переоцінити і роль ромських посередників. За останні 6 років понад 3 тисячі ромів отримали паспорти та свідоцтва про народження саме за сприяння медіаторів. Успішним прикладом такої допомоги є історія посередниці з Кропивницького Людмили Дороніної, яка понад 7 років співпрацює з МБФ «Чіріклі». У своєму місті пані Людмила налагодила роботу з різними структурами та допомогає багатьом ромам, за що і отримала відзнаку «Ромська гордість». Серед її підопічних – і молодий ром Олег.

-      Ще 3-4 місяці тому у Олега не було ні свідоцтва про народження, ні паспорта. Але він хоче навчатися, здобувати спеціальність. Ми пройшли з ним разом і судові засідання, і отримання свідоцтва, і паспорта. Зараз Олег уже працює і допомагає мамі, – розповіла пані Людмила.

3185

Пані Людмила і Олег. Фото: Олена Орлова/legalspace.org

Надія молодих і мудрість досвідчених

Ромська гордість – це й можливість дати надію на майбутнє молодим, аби вони могли  отримати належну освіту, яка дозволить знайти свій шлях і жити без обмеження прав. Тому примітно, що першим відзнаку «Ромська гордість-2017» цього вечора отримав саме молодий ромський активіст. Це Петро Русаненко – студент, актор Київського театрального університету ім. Карпенка-Карого, автор і продюсер короткометражного фільму на тему голокосту ромів «Пам’ятати».

У складі дуету «Кхаморо» Петро Русаненко виконав українську пісню «Гуцулка Ксеня» та ромський романс «Солнышко». Відео: Олена Орлова/legalspace.org

Ще одна відзнака поїде до закарпатського міста Мукачево, де вже багато років діє дитяча художня школа «Rom-Art»  під керівництвом художника Тиберія Йонаша. Роботи пана Тиберія та його ромських учнів гості свята могли роздивитися на виставці, яка цього дня «прибула» в Український дім з Мукачевого.

2992

323334

Виставка робіт учнів Мукачівської дитячої художньої школи «Rom-Art» та їх наставника Тиберія Йонаша. Фото: Олена Орлова/legalspace.org

Серед ромських дітей – багато і талановитих спортсменів. Один із них – Ростислав Нетудихата, 10-класник з села Ковтунівці  Золотоніського району Черкащини. Нагороду йому передасть гість акції, керівник Черкаської обласної ГО «Романі Рота» Володимир Бамбула. Разом із ним приїхав на свято і теж став володарем «Ромської гордості» шановний гість із Черкас –  92-річний Іван Корнійович Білащенко, полковник, ветеран Другої світової війни. Він пережив Голодомор і голокост ромів, а сьогодні є хранителем ромської історії та прикладом оптимізму для своїх земляків. Іван Корнійович також є героєм фотовиставки «Життя на межі виживання» про ромів, які пережили голокост. Експозицію привезли з Черкас спеціально на свято "Ромська гордість". 

3251

Іван Білащенко. Фото: Олена Орлова/legalspace.org

786511

Іван Білащенко - на виставковому фото ліворуч. Фото: Олена Орлова/legalspace.org

-      Пана Івана ми постійно запрошуємо на наші заходи, до шкіл, щоб він передавав знання про ті страшні часи, про ромів, які їх пережили. Він навіть сам ініціює такі зустрічі з молоддю. Пам’ятає про ті роки все, знає родовід ромів, приміром, історію сервів-рома Черкащини та Полтавщини, Переяслав-Хмельницького, знає ромів, які там проживали. Розповідає про родинні зв’язки: якими були наші діди-прадіди, як жили тоді. Дуже цінні його знання для сучасних ромів, - розповів Володимир Бамбула. 

Голова громадського національної культурної громади «Романо Кхам», заслужена діячка культури України Любов Власова – ще одна володарка відзнаки «Ромська гордість-2017». Вона також є однією з героїнь документального циклу «Сім історій успішних ромських жінок». Разом зі своїм фольклорним ромським ансамблем «Жива вода» пані Любов подарувала присутнім надзвичайно душевний концерт. Також поетичним словом привітала гостей ромська поетеса Рані Романі (Раїса Набаранчук). Зрештою творча частина вечора об’єднала в коло гостей усіх національностей.

Любов Власова та ансамбль "Жива вода". Відео: Олена Орлова/legalspace.org 

Джерело